Лікування протрузій

Хребетний стовп складається з міжхребцевих дисків, які створюють амортизацію та забезпечують гнучкість хребта. Диск складається з фіброзного кільця та гелеподібного драглистого ядра. Протрузія утворюється в тому випадку, коли фіброзне кільце, що оточує диск, частково пошкоджується та диск виходить за межі своєї площини.

Найчастіше протрузії утворюються в попереково-крижовому та шийному відділах хребта. Якщо протрузію не лікувати, то згодом із неї розвинеться грижа. Грижа характеризується розривом фіброзного кільця, внаслідок якого ядро виявляється зовні.

Причини виникнення протрузій

З віком в організмі відбуваються дистрофічні зміни – міжхребцеві диски зношуються, знижується еластичність тканин та зв’язок. Пошкоджений диск не може повноцінно виконувати свою функцію, будь-яке підвищене навантаження на хребет може призвести до утворення протрузії або грижі.

Є кілька факторів, які призводять до пошкодження дисків та розвитку захворювання:

• травми хребта;
• різкі або важкі навантаження на хребет;
• переломи або мікротравми хребта;
• неправильний обмін речовин;
• остеохондроз, порушення постави;
• нестача фізичних навантажень, слабкий м’язовий корсет.

Слабкий розвиток кісток і м’язів, неправильне харчування, недотримання питного режиму та нестача кальцію також провокують розвиток патології.

Симптоми протрузій

Патологія найчастіше виникає в шийному та поперековому відділах хребта, оскільки саме там зосереджено основне навантаження на хребетний стовп. Першою ознакою розвитку протрузії є біль, він з’являється через здавлювання нервових волокон. Біль може зосередитись у місці порушення цілісності диска або віддавати в руку та ногу.

Основні ознаки появи протрузії:

• скачки тиску;
• оніміння або біль під час згинання спини;
• біль у місці пошкодженого диска;
• порушення рухової функції;
• біль у руках і плечах, поколювання в пальцях, головний біль;
• зміна кольору шкірного покриву, підвищена вологість.

При тривалому тиску грижі на нерви контрольовані цими нервовими закінченнями м’язи зменшуються в обсягах, і кінцівка може почати усихати. Якщо нервові закінчення не зворушені, то хвороба може протікати без симптомів або бути слабко вираженою.

Види протрузій

Протрузії класифікують залежно від напрямку деформації диска. Патології бувають:

1. Медіани. Протрузія розташована в центрі хребетного каналу, проявляється як неврологічні порушення.
2. Парамедіанні. Деформація відбувається праворуч і ліворуч від хребетного стовпа, утискаються нервові закінчення та з’являються болі.
3. Форамінальні. Патологія розвивається між хребцями, де знаходяться нервові закінчення, це провокує сильний біль навіть при невеликому розмірі освіти.
4. Дифузні. Протрузія знаходиться на задньому боці диска.

Протрузії та грижі хребта

Грижі та протрузії з’являються через зниження рухливості хребта, внаслідок чого в міжхребцевих дисках втрачається рідина і порушується їхнє харчування. Симптоми виникнення хвороби нагадують симптоми інших неврологічних захворювань. Поставити точний діагноз може лише лікар. Якщо вчасно не провести лікування протрузій хребта поперекового відділу, це може завдати серйозної шкоди здоров’ю.

Протрузії у грудному відділі хребта

Патології у грудному відділі хребетного стовпа зустрічаються рідко. У цьому місці хребет найменше схильний до підвищених навантажень, а згинання відбувається по плавній дузі. Основним приводом для появи протрузій у такому місці можуть бути травми, але є ще кілька причин:

• неправильний кровообіг, захворювання судин;
• сидячий спосіб життя;
• слабкі м’язи спини та грудей;
• сколіоз та сутулість;
• неправильний обмін речовин, нестача кальцію в організмі;
• схильність до захворювання.

Утворення в нижній частині грудного відділу впливає на роботу тазу та кишечника, може викликати порушення менструального циклу. Розвиток патології завдає дискомфорту, провокує біль у грудях і між лопатками, але в ряді випадків протікає без особливих симптомів. Запущена протрузія призводить до появи грижі хребта.

Протрузії поперекового відділу

Найпоширеніша патологія хребетного стовпа. На поперек припадає основне навантаження під час руху. Поперековий відділ складається з найбільших хребців, гнучкість яких забезпечують міжхребцеві диски.

Дегенеративно-дистрофічні зміни призводять до зносу диска, він стоншується і втрачає міцність, з’являється протрузія. Хвороба характеризується болем у тазі, обмеженістю рухів та онімінням пальців на ногах. До інших симптомів патології поперекового відділу можна віднести:

• печіння, оніміння та мурашки в ногах і паху;
• слабкість і порушення рефлексів;
• тягучі болі в нозі.

Ускладнення та занедбаність захворювання можуть призвести до грижі, коли міжхребцеві диски стоншуються і рвуться, їх вміст виявляється зовні і защемляє нервові закінчення спинного мозку. Патологія поперекового відділу обмежує рухи, веде до тяжких наслідків, може спричинити параліч нижніх кінцівок та призвести до інвалідності.

Протрузія шийного відділу

Тяжке і дуже небезпечне захворювання хребта, так як у шийному відділі розташовується велика кількість нервових закінчень, хребетний канал тут дуже тонкий. Протрузія шийного відділу завдає великого дискомфорту, неприємних відчуттів і постійного почуття втоми. Основними симптомами патології є:

• остеохондроз або сколіоз;
• головний біль, запаморочення;
• втрата координації;
• зміна артеріального тиску;
• поколювання та печіння в руці з ураженого боку, слабкість м’язів;
• ноючий біль у шиї, потилиці, руці.

Утворення в шийному відділі хребта можуть призвести до здавлювання артерії та порушення кровообігу мозку, внаслідок чого знижуються зір та слух. Лікування шийних протрузій не варто відкладати, інакше протрузія переростає в грижу.

Як лікувати протрузію

Лікування протрузії та грижі не варто запускати, адже патологія у хребті тисне на нервові закінчення, викликає біль, слабкість та оніміння. Протрузія обмежує свободу руху та знижує рівень життя. Лікаря потрібно відвідати негайно, лікування пацієнту призначається залежно від виду грижі.

Лікування протрузій та грижі хребта препаратами рекомендовано в тому випадку, якщо болі незначні або помірні, у цьому випадку прописують анальгетики та протизапальні засоби. При сильних болях рекомендується приймати м’язові релаксанти. Деякі препарати викликають сильне звикання, тому лікування пацієнтів відбувається у стаціонарі.

Медикаментозне лікування протрузій поперекового відділу хребта здатне полегшити симптоми захворювання, але не позбавить його повністю. Для максимального ефекту слід закріпити хребетний стовп за допомогою фізичних навантажень.

Фізіотерапія для лікування протрузій

Фізіотерапія – комплекс вправ, спрямований зміцнення хребетного стовпа. Лікар-фізіотерапевт порадить ефективні методи лікування протрузій хребта.

Основні напрямки фізіотерапії:

• лазеротерапія;
• магнітотерапія;
• масаж;
• аеробні навантаження;
• електрофорез.

За допомогою фізичних вправ та терапії можна провести лікування протрузій та покращити стан хребта. Фізіотерапія настільки безпечна, що до її допомоги вдаються навіть для лікування немовлят та людей похилого віку.

Методи лікування протрузій у клініці Бубновського

Лікування міжхребцевої грижі та протрузій в Україні можна отримати у медичному центрі доктора Бубновського. Лікарі клініки проводять безопераційне лікування захворювань. Комплекс заходів щодо оздоровлення організму включає фізіотерапію, лікувальний масаж і кінезітерапію.

Лікувальний масаж надає комплексний вплив – покращує роботу серця, зміцнює суглоби, живить тканини та збільшує метаболізм. Масаж призначається залежно від виду захворювання та може бути загальним або локальним.

Схема лікування протрузій та дистрофічних змін у хребті передбачає кінезітерапію. Ця процедура зміцнює м’язовий тонус і миттєво знімає біль. Програма кінезітерапії включає кілька схем лікування. Процедуру вибирає лікар залежно від діагнозу.

Лікування протрузій поперекового відділу після медикаментів по Бубновському включає курс фізіотерапії. Методика заснована на оздоровленні організму за допомогою електроструму, світла та магнітного поля.

Кожен пацієнт перед початком курсу проходить огляд у невролога, клієнтам гарантовано індивідуальний підхід та профілактика захворювання після проходження курсу.