П’яткова шпора, також відома як плантарний фасциїт або підошовний фасціоз, – це стан, що характеризується запаленням і подразненням підошовної (плантарної) фасції, товстої зв’язки, що простягається від п’яткової кістки до передньої частини стопи. Це одне з найпоширеніших захворювань ніг, і часто є причиною болю в підошві.П’яткову шпору відносять до широко поширених захворювань. Воно становить приблизно 10% від загальної кількості реєстрованих патологій кістково-м’язової системи. Зазвичай шипи в п’ятах розвиваються в пацієнтів старше 40 років. Патологію виявляють у 20% осіб у цій віковій групі. Жінки на це захворювання страждають частіше за чоловіків.
Лікування недуги проводять зазвичай консервативними методами. Хірургічне втручання виконують у разі вираженого обмеження працездатності або тривалого перебігу патологічного процесу. Величезну роль у реабілітації пацієнтів з плантарним фасциїтом відіграють нелікарські методи. Ефективне лікування п’яткової шпори включає фізіотерапію, ЛФК і кінезіотерапію.
Основна інформація
Діагностика
Діагноз ставиться на підставі скарг пацієнта, анамнезу, огляду пацієнта. Діагностика проходить у три етапи:
- Огляд лікаря-кінезітерапевта, проведення міофасціальної діагностики.
- DIERS Formetric-4D. Дає змогу всього за одне коротке обстеження (10 сек) отримувати вичерпні дані про кістково-м’язову систему від шийного відділу хребта до стоп.
- Тестове заняття з реабілітологом.
Тривалість діагностики
2 години.
Додаткові обстеження
Рентген стоп.
Рекомендовані фізіопроцедури
Лазеротерапія, УХТ, текар-терапія.
Метод лікування
Кінезітерапія
Рекомендована тривалість курсу
36 занять.
Що собою являє підошовний фасциїт
П’ятковою шпорою (плантарним фасциїтом) називають хронічну патологію, яка виникає як наслідок множинних мікротравм підошовної фасції. Пацієнтам у процесі ходьби завдають виражених больових відчуттів кісткові розростання, що формуються на горбі п’яткової кістки. Ці остеофіти являють собою загострені шипи, що досягають у довжину до 12 міліметрів. Вони здавлюють м’якотканинні утворення, що оточують кістку. Кісткові розростання непомітні зовні. Їх локалізацію визначають під час звичайної пальпації болісних ділянок на п’яті. Нерідко розростання на п’ятковій кістці стають випадковою рентгенологічною знахідкою. Їх виявляють, коли проводять діагностику з приводу іншого захворювання. Патологію відносять до групи запально-дегенеративних уражень сухожиль. Захворювання виявляють у зоні, де сухожилля фіксуються до бугра п’яткової кістки. У місці розташування ахіллового сухожилля його кріплення до задньої поверхні п’яткового бугра формується верхня п’яткова шпора. Остеофіти розташовані так, що заважають не тільки стояти або ходити, але вони ще й не дають через біль взути взуття із задником. Розвиток запалення п’яткової шпори провокують перевантаження, що виникають у ділянці прикріплення до п’яти підошовного апоневроза. Ці розростання з’являються з таких причин:- плоскостопість;
- надмірна вага;
- наявність високого або низького склепіння стопи;
- захворювання хребта;
- патології великих суглобів;
- травми п’яткової кістки і м’яких тканин стопи;
- судинні та нейродистрофічні ураження нижніх кінцівок;
- постійне носіння незручного взуття;
- тривале перебування в положенні стоячи, яке пов’язане з професійною діяльністю;
- вагітність;
- обмінні та ендокринні патології;
- тривалі перевантаження зв’язкового апарату стоп у спортсменів під час бігу.
Симптоми п’яткової шпори
Зазвичай симптоми фасциїту проявляються не відразу. Якийсь час пацієнта переслідуватиме біль у стопі, який дуже нагадує настирливий зубний біль. Основні симптоми п’яткової шпори включають:- Больові відчуття. Зазвичай виникають на внутрішньому боці п’яткової кістки і можуть поширюватися вздовж усієї підошви. Біль може бути як гострим так і притупленим, проявлятися особливо зранку або після тривалої активності.
- Ранкова жорсткість. Пацієнти часто відчувають жорсткість і болючість при першому кроці після пробудження або після тривалої перерви.
- Набряклість. У деяких випадках може виникнути набряк у районі п’яткової кістки.
- Посилення болю під час навантаження. Біль може посилюватися під час ходьби, бігу, тривалого стояння або під час фізичних вправ.
Методи лікування шпор на нозі
Методику терапії п’яткових шпор підбирають лікарі ортопеди індивідуально для кожного хворого. Самостійне лікування шпори на нозі неефективне і тільки призводить до посилення симптомів захворювання. Ці дії ведуть до пошкодження м’яких тканин і втрати можливості нормально ходити. Ефективне лікування шипа на п’яті проводять консервативними та оперативними методами. На початкових стадіях хвороби вирішальну роль у терапії проявів п’яткових шпор відіграють немедикаментозні способи. Лікарі застосовують для лікування шпор такі методи:- Оптимізують навантаження на стопу. Пацієнтам рекомендують скорочення часу перебування в положенні стоячи і тривалості ходьби. Корекція режиму рухів пацієнтів із початковими стадіями хвороби призводить до зменшення болю протягом півроку.
- ЛФК. При п’ятковій шпорі комплекс вправ спрямовують на розтягнення апоневрозу підошви. Його виконують тривало за умови відсутності інтенсивного болю.
- Застосування ортопедичних устілок. Найефективнішими лікарі вважають індивідуально виготовлені для пацієнта ортопедичні устілки. Іноді лікувати шпору на нозі можна за допомогою стандартних ортезів. Вони потрібні для розтягування підошовного апоневроза в нічний час.
- Накладення іммобілізаційних засобів. Їх застосовують у разі важкого больового синдрому, який неможливо зняти за допомогою медикаментів. На стопу надягають ортез-чоботок, який дає змогу пацієнтові спиратися на ногу.
- Фізіотерапія. Ці методи не усувають причини хвороби, але ефективно знімають больовий синдром та інші прояви недуги. Зазвичай фізіотерапевтичне лікування п’яткової шпори проводять за допомогою УВЧ, електрофорезу, фонофорезу і квантової терапії.
- Застосування кортикостероїдів. Введення цих препаратів швидко прибирає навіть сильний біль, але підвищується ймовірність ушкодження підошовного апоневроза. Його призначають за відсутності ефекту від інших видів терапії. Ліки вводять у внутрішню поверхню стопи в точки вираженої хворобливості.
- Ударно-хвильова терапія. Методику вважають зараз найефективнішою при лікуванні наростів на п’ятковій кістці. Під час УХТ здійснюється місцевий вплив на тканини підошовної фасції звукових хвиль з певною частотою в місці кальцинування зв’язок. Остеофіти розм’якшуються і руйнуються. Здорові тканини хвилями не пошкоджуються.
- Тейпування. Метод застосовують, як альтернативу носінню ортопедичних устілок. Його повинен виконувати тільки фахівець. За допомогою накладення тейпів швидко досягають знеболювального ефекту. Під час лікування не виникає побічних дій.