Тунельний синдром відносять до поширених поразок перефіричних нервів. Воно характерно для пацієнтів, робота яких пов’язана з черезмірним розгинанням у лучезап’ястному суглобі і постійною напругою м’язів руки. Тунельний синдром кисті займає шосте місце серед усіх професійних захворювань.
Ця патологія веде до стійких і виражених розладів нервово-м’язової передачі. Щоб повністю відновити працездатність, необхідно своєчасно усунути першопричину і звільнити хірургічним шляхом нерв від компресії. Проведення комплексного лікування з подальшою повноцінною реабілітацією дають можливість людині швидше відновити повний обсяг рухів в руці.
Коротка довідка про тунельний синдром руки
Тунельним синдромом називають патологію травматичного генезу, яка викликана наявністю постійної напруги м’язів руки. При цьому впливі відбувається здавлювання серединного нерва. Виникає локальне защемлення нервового стовбура і розлад його кровопостачання.
Захворювання зазвичай супроводжує запалення сусідніх сухожиль. У пацієнта з’являється стійкий інтенсивний біль в зоні кисті. У нього німіють пальці. Знижуються рухові і чутливі функції верхніх кінцівок. Результатом розвитку патологічного процесу стає такий симптом, як слабкість в м’язах кисті.
Причини формування тунельного синдрому пов’язані з професійною діяльністю пацієнтів. Ще вони обумовлені наявними соматичними патологіями та особливостями розвитку, такими як потовщення поперечної зв’язки зап’ястя, низька виробка сухожильного мастила, «квадратне зап’ястя».
Види хірургічного втручання при тунельний синдром руки
Захворювання лікують за допомогою консервативної терапії. Коли протягом півроку лікування не дає ефекту, пацієнтові проводять хірургічну корекцію. Основним завданням операції вважають зниження тиску на серединний нерв. Його усувають, розширюючи карпальний канал. Операції проводять за допомогою місцевого знеболювання. Використовують наступні методики:
- Відкритий доступ. Проводять невеликий розріз в проекції карпального каналу. Потім потрібно розітнути наручну зв’язку.
- Ендоскопічна техніка. Втручання здійснюють через один або два розрізи. Спочатку в розріз вводять ендоскоп, потім в другий – впроваджують інструмент, яким розсікають зв’язки. Оперативне втручання через один розріз вводять обидва інструменту в середину одного отвору.
Після проведення хірургічної корекції на верхню кінцівку накладають гіпс для іммобілізації. При відсутності лікування пошкодження тканини серединного нерва посилюється, розвиваються ускладнення. Це веде до незворотного розладу рухових функцій кисті і постійний біль в зоні зап’ястя.
Від того, за допомогою якої методики було проведено оперативне втручання, залежить тривалість періоду відновлення і терміни реабілітації. Зараз хірурги вважають за краще проводити декомпресію нерва за допомогою малоінвазивних ендоскопічних втручань, так як пацієнти після них відновлюються швидше.
Реабілітаційні заходи при тунельний синдром руки
Після операції пацієнт відчуває больові відчуття, виражені в різному ступені. У нього набрякає рука. Обмежений обсяг рухів у лучезап’ястному суглобі. Коли знімають гіпсову пов’язку, проводиться реабілітація після операції тунельного синдрому. Реабілітаційна програма складається з наступних заходів:
- з курсу лікувальної фізкультури;
- масаж;
- фізіотерапії;
- голкорефлексотерапії;
- прийому ліків і вітамінотерапії.
Сила хвата кисті і пальців відновлюється від двох до трьох місяців після операції. Якщо провідність нервових імпульсів серединного нерву спочатку була значно знижена, відновлення рухів триває до одного року.
Після проведеної операції пацієнтові рекомендують активно працювати пальцями з максимальною амплітудою, утримуючи кисть руки в піднятому положенні вище рівня серця. Це необхідно для профілактики формування набряку і розвитку контрактури.
Реабілітація після операції тунельного синдрому усуває спазм в м’язах і покращує кровообіг. Вправи посилюють м’язовий тонус. З їх допомогою зміцнюються зв’язки. При виконанні всіх рекомендацій лікаря відновлюються функції м’язово-зв’язкового каркаса.
Пацієнту рекомендують кілька тижнів носити ортопедичні брейси для кисті. Йому дозволяють виконувати легку роботу, яка не викликає дискомфорту. Протягом всього періоду реабілітації після проведеної операції тунельного синдрому пацієнту рекомендують обмежити серйозні фізичні навантаження на руку.
Курс реабілітації проводять в спеціальних медичних центрах протягом шести тижнів. Хворому рекомендують носити на руці спеціальний бандаж. Для нього складають комплекс вправ, які він виконує під наглядом реабілітолога.
Післяопераційна реабілітація тунельного синдрому за методикою Бубновського включає виконання комплексу вправ на спеціалізованих тренажерах. Кінезотерапія нормалізує кровообіг і відновлює рух в кисті, знімаючи скутість.
Реабілітація після операції тунельного синдрому в Україні
Медичний центр Бубновського в Харкові надає своєчасну і кваліфіковану реабілітацію після операції тунельного синдрому. Тут є сучасні багатофункціональні тренажери, новітнє медичне обладнання. Лікарі – професіонали, що працюють в клініці, допоможуть пацієнтам швидко відновити рухи в руці після операції. Телефонуйте і записуйтеся на прийом!